24 | 10 | 2014

Інструкції електробезпеки

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 4.67 (3 Голоса)

“____________________________________”

(найменування підприємства)

ІНСТРУКЦІЯ № ОП-02

“Основи електробезпеки”

_____________ 200_ рік

(назва населеного пункту)

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом ______________________

(найменування підприємства)

Від “___”_______ 200_ р. №______

ІНСТРУКЦІЯ № ОП-02

“Основи електробезпеки”

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Інструкція з охорони праці з електробезпеки є нормативним актом, що містить обов'язкові для дотримання працівниками вимоги з охорони праці при виконанні ними робіт із обслуговування, експлуатації та монтажу електро-обладнання.

1.2. Знання інструкції обов'язкове для працівників всіх розрядів і груп з електробезпеки, а також їх безпосередніх керівників.

1.3. Електробезпека - система організаційних заходів та засобів, що направлена на захист людей від шкідливої та небезпечної дії електричного струму, електричної дуги, електричного поля, та статичної електрики.

1.4. На підприємстві наказом з числа інженерно-технічних працівників повинна бути призначена особа, що відповідає за справний стан і організацію безпечного виконання робіт з експлуатації та монтажу електрообладнання.

1.5 Наказ про призначення особи, що відповідає за справний стан і організацію безпечного виконання робіт з експлуатації та монтажу електрообладнання, видається після перевірки знань правил та інструкцій, присвоєння IV групи з електробезпеки в електроустановках з робочою напругою до 1000 В або V групи з електробезпеки в електроустановках з робочою напругою понад 1000 В.

1.6. Особа, що відповідає за справний стан і організацію безпечного вико-нання робіт з експлуатації та монтажу електрообладнання, несе відповідальність за правильний підбір електротехнічного персоналу.

1.7. Обслуговування діючих електроустановок, виконання оперативних перемикань, організацію і проведення ремонтних робіт, налагоджування і випробування повинен виконувати атестований електротехнічний персонал.

Електротехнічний персонал підприємства поділяється на адміністративно-технічний, оперативний та оперативно-ремонтний.

Допуск до самостійної роботи працівників в електроустановках оформля-ється розпорядженням.

1.9. Безпечне проведення робіт у діючих електроустановках забезпечу-ється повним, суворим та точним виконанням таких заходів:

- організаційних та технічних;

- навчанням і перевіркою знань працівників згідно з встановленими вимо-гами щодо термінів та обсягів;

- забезпеченням працівників та робочих місць необхідними засобами інди-відуального та колективного захисту від ураження електричним струмом;

- дотриманням технологічної дисципліни в під час виконання робіт, правильною організацією робочого місця та проведенням протиаварійних тренувань;

- систематичним проведенням самоконтролю самими працівниками.

Кожна особа, що бере участь у виконанні робіт в електроустановках, несе відповідальність за їх безпечне проведення відповідно до своїх прав та обов'язків.

1.10. Для безпечного виконання робіт повинні виконуватися наступні організаційні заходи:

-  затвердження переліку робіт, що виконуються за нарядами, розпоряджен-нями та в порядку поточної експлуатації;

-  призначення осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт;

-  призначення осіб, яким надається право оперативного перемикання та переговорів;

-  оформлення робіт нарядом, розпорядженням та затвердженням переліку робіт, що виконуються в порядку поточної експлуатації:

-  підготовка робочих місць;

-  допуск до роботи;

-  нагляд під час виконання роботи;

-  переведення на інше робоче місце ;

-  оформлення перерв в роботі та її закінчення.

1.11. Відповідальними за безпечне виконання робіт в електроустановках, є:

-  працівник, який видає наряд, розпорядження;

-  працівник, який дає дозвіл на підготовку робочого місця;

-  працівник, який готує робоче місце, допуск;

-  працівник, який допускає до роботи;

-  керівник робіт;

-  працівник, який наглядає за безпечним виконанням робіт;

-  члени бригади.

1.12. Кожен працівник повинен мати посвідчення про перевірку знань з питань охорони праці, пожежної безпеки і технології виконання робіт.

Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилась виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують.

1.13. Усі працівники повинні знати про небезпечний вплив електричного струму. Працівники з групою з електробезпеки ІІ-ІІІ повинні знати і чітко усвідомлювати небезпеку, пов'язану з роботою в електроустановках.

1.14. При виконанні робіт у приміщеннях з підвищеною небезпекою враження електрострумом або особливо небезпечних, застосування діелектричних засобів захисту обов'язкове.

1.15. За порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці кожен працівник несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

ІІ. ОСНОВНІ ПРИЧИНИ ЕЛЕКТРОТРАВМАТИЗМУ

Під причинами електротравм слід розуміти:

-  порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці та інструкцій з електробезпеки;

-  не виконання вимог нормативно-правових актів з охорони праці та інструкцій;

-  порушення технології виконання робіт.

Причини поділяються на технічні, організаційно-технічні, організаційні та організаційно-соціальні.

ІІІ. ОСНОВНІ ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ВІД ЕКТРОТРАВМАТИЗМУ

Основними заходами захисту від ураження електрострумом є:

-  застосування робочої, подвійної, або підсиленої ізоляції;

-  дотримання відповідної відстані до струмоведучих частин чи шляхом закриття, огородження струмоведучих частин;

-  застосування блокуючих пристроїв та огороджувальних пристроїв для запобігання помилкових операцій та доступу до струмоведучих частин;

-  надійного та швидкодіючого автоматичного відключення частин електро-обладнання, що потрапило під напругу і пошкоджених дільниць електромережі, в тому числі захисного відключення;

-  захисне заземлення та занулення корпусів електрообладнання та елементів електроустаткування, що можуть потрапити під напругу внаслідок пошкодження ізоляції;

-  вирівнювання потенціалів;

-  застосування роздільних трансформаторів;

-  застосування напруги 42В і нижче змінного струму частотою 50 Гц та 110В і нижче постійного струму;

-  застосування попереджувальної сигналізації, написів та плакатів;

-  застосування обладнання яке понижує напругу електричних полів;

-  застосування засобів захисту та пристроїв, в тому числі для захисту від дії електричного поля в електроустановках, в яких його напруженість перевищує допустимі норми.

3.1.Електрична ізоляція поділяється на такі види:

А) робоча – та що безпосередньо покриває струмоведучі частини. Вона забезпечує нормальну роботу електроустановки та захист від ураження електричним струмом;

Б) додаткова – ізоляція, що передбачена додатково до робочої ізоляції для захисту від ураження електричним струмом у випадку пошкодження робочої ізоляції (наприклад, пластмасовий корпус електроприймача);

В) подвійна – ізоляція що складається з робочі та додаткової ізоляції;

Г) підсилена – поліпшена робоча ізоляція, що забезпечує такий же ступінь захисту від ураження електричним струмом як і подвійна ізоляція.

Ізоляція забезпечує безпеку завдяки великому опору проходженню електричного струму. Якість ізоляції контролюється на підприємстві періодичними випробуваннями та вимірами її опору. Недолік ізоляції - її поступове старіння зі збільшенням терміну експлуатації. Результатом старіння ізоляції є зменшення її опору.

3.2. Блокування здійснюються механічними, електромеханічними або елект-ричними пристроями, що запобігають помилковому проникненню працівника чи сторонньої особи до струмоведучих частин, що знаходяться під напругою або недопущення помилок при виконанні робіт в електроустановках.

Робочими елементами блокування можуть бути механічні стопори, засувки, електричні блок-контакти, електромагнітні ключі і т. п.

Застосування зниженої напруги (до 42 В). Для її отримання застосовують понижуючі трансформатори. У порівнянні з робочою напругою (220 В, 380 В) при застосуванні зниженої напруги зменшується небезпека враження електричним струмом.

Вирівнювання потенціалів – захід, що зменшує напругу дотику та напругу кроку, що виникають при замиканні електричного кола на землю.

Захисне заземлення – умисне приєднання металевого корпуса електро-установки до заземлювача або його еквівалента. При ушкодженні ізоляції та появі напруги на корпусі електроустановки (замиканні на корпус) завдяки малому опору заземлюючого пристрою, ця напруга буде знижена до безпечної. Обладнання, що підлягає заземленню – це металеві не струмовідні частини електрообладнання, які внаслідок несправності ізоляції можуть опинитися під напругою і до яких можливий дотик людей і тварин.

Занулення – це навмисне електричне з'єднання із нульовим захисним проводом металевих не струмовідних частин, які можуть опинитись під напругою внаслідок замикання на корпус або за інших причин. Застосовується занулення в електричних мережах з глухозаземленою нейтраллю до 1000 В. При пошкод-женні ізоляції, замикання на корпус електроустановки перетворюється на коротке замикання, що призводить до спрацювання захисного апарату (запобіжника, авто-матичного вимикача) та відключення пошкодженої ділянки, чи всієї мережі, що живить електроустановку.

Захисне вимикання – установка, що миттєво реагує на будь-які порушення нормального режиму роботи електричної мережі, в тому числі появи небезпечної напруги на корпусі електроустановки, і вимикає її.

Електричне розділення мереж. Під час виконання робіт за допомогою пересувних електричних машин, переносного електрифікованого інструменту, переносних світильників людина має довгочасний контакт з корпусами цього електрообладнання. У результаті пересування або під час роботи можливі різні механічні пошкодження, у тому числі й ізоляції, небезпека ураження електричним струмом різко зростає. При цьому можлива поява напруги на корпусі, особливо коли робота виконується в приміщеннях із підвищеною небезпекою, особливо небезпечних або поза приміщеннями. Захисним засобом, який усуває таку небезпеку, є застосування для живлення вказаного вище електрообладнання малої напруги - не більш як 42 В. В електроустановках до 1000 В для захисного роз-ділення мережі застосовуються розподільні або понижувальні трансформатори.

У разі застосування розділювальних трансформаторів необхідно виконувати такі вимоги:

- від роздільного трансформатора дозволяється живлення тільки одного приймача;

- заземлення вторинної обмотки роздільного трансформатора неприпустиме;

- корпус роздільного трансформатора повинен бути заземленим або зануленим. У цьому разі заземлення корпуса електроприймача, приєднаного до такого трансформатора, не вимагається.

3.9. Індивідуальні діелектричні ізолюючі засоби поділяються на основні, що дають змогу торкатися до струмовідних частин під напругою (слюсарний інстру-мент з ізолюючими рукоятками, діелектричні рукавиці та інше) та допоміжні, що ізолюють персонал від землі (діелектричні килимки, діелектричні чоботи, калоші, ізолюючі підставки). Допоміжні засоби не забезпечують безпеку, а лише допов-нюють основні.

3.10.Огороджуючі пристрої призначені для огородження струмоведучих частин, що знаходяться під напругою від випадкового торкання до них обслуговуючого персоналу чи сторонніх осіб. За конструкцією бувають сітчасті чи суцільні, за використанням - постійні чи тимчасові.

3.11.  Попереджувальні знаки, плакати, попереджувальна сигналізація, спе-ціальне фарбування – це засоби, що попереджають персонал про наявність небезпеки ураження електричним струмом.

ІV. ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА НАСЛІДКИ УРАЖЕННЯ ЕЛЕКТРОСТРУМОМ

4.1. Наслідки ураження електричним струмом залежать від таких факторів:

- сили струму, що протікає через тіло людини, яка в свою чергу залежить від величини прикладеної напруги та опору тіла;

- шляху протікання струму крізь тіло людини;

- часу дії струму на організм;

- частоти струму;

- фізіологічного стану організму;

- умов навколишнього середовища.

Опір тіла людини залежить від зовнішніх та внутрішніх факторів. Зовнішні фактори, що знижують опір тіла – це фактори, що впливають на шкіру людини. Шкіра має найбільший опір. Негативні фактори навколишнього середовища: висока вологість, наявність у повітрі пилу, що проводить струм, висока температура (підвищене виділення поту).

Внутрішні фактори, що знижують опір тіла: алкогольне сп'яніння, хворобливий стан та фізична втома. Внутрішній фактор, що підвищує опір тіла на декілька порядків – це "фактор уваги". При небезпеці ураження електричним струмом персонал, що виконує роботи у діючій електроустановці, повинен свідомо перебувати у стані цілеспрямованої уваги – бути готовим до небезпеки, при цьому опір тіла різко зростає. Вважається, що 85% усіх електротравм із смертельним наслідком сталися при відсутності "фактора уваги".

V. ВПЛИВ ЕЛЕКТРИЧНОГО СТРУМУ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ

Дія електричного струму на організм людини, залежно від впливу, поділяється на:

- термічну – виражається в опіках від дії електричної дуги, або при тривалому протіканні струму через органічні рідини організму людини, що призводить до перегріву внутрішніх органів, рідин і крові, та подальше їх руйнування;

- біологічну – виражається у рефлекторному, судорожному та підсвідомому скороченні м'язів і подразненні або збудженні тканин організму. Це може призвести до затискання долонею руки струмоведучої частини, що знаходиться під напругою {небезпечне значення струму (межа) при якому не можливе відсторонення від струмоведучих частин – 10÷15 мА};

-  електролітичну – виражається у розкладанні крові та інших органічних рідин організму людини, порушенні їх фізико-хімічного складу (явище електролізу). У подальшому це може викликати появу довготривалих хвороб та смерть.

При виникненні електричного удару крім судорожних скорочень м'язів у потерпілого можуть зникнути свідомість, дихання та/або серцебиття. Дія електроструму на людину може призвести до електротравм з чітко виявленими ушкодженнями тіла, а саме:

- опіки ( залежно від дії – струмові або дугові);

- металізація поверхні шкіри людини (у разі плавлення металу);

- електричні знаки або мітки на поверхні шкіри людини (місця входу та виходу струму);

- механічні пошкодження кісток, суглобів та м'язів (переломи, розриви та розтягнення).

VІ. ДІЇ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ, ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ УРАЖЕННІ ЕЛЕКТРОСТРУМОМ

При виявленні аварійної або не штатної ситуації, порушень нормальної роботи електрообладнання (появі диму, стороннього шуму, ушкодження корпусу електроустановки або залиття її водою) необхідно негайно вимкнути електроустановку та, при можливості, перейти на резервне обладнання. Повідомити безпосереднього керівника про ситуацію, що виникла, а також про свої дії.

Усунення несправностей в електроустановках одноосібно може виконувати тільки спеціально навчений електротехнічний персонал, який має групу з електробезпеки не нижче III.

При ураженні людини електричним струмом необхідно терміново виконати такі заходи:

- звільнити людину від дії електричного струму, дотримуючись заходів безпеки, щоб не потрапити під дію електроструму;

- оцінити стан потерпілого та визначити необхідні заходи першої допомоги. Випадок смерті може фіксувати лише медичний персонал (лікар). У кожному випадку ураження електричним струмом потрібно обов'язково викликати лікаря незалежно від стану потерпілого;

- при необхідності винести (вивести) потерпілого у безпечне місце та надати йому першу допомогу;

- підгримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного персоналу;

- викликати швидку медичну допомогу за телефоном “03” або вжити заходів щодо транспортування потерпілого в найближчу медичну установу, за умови підтримання свідомості потерпілого під час пересування.

Якщо потерпілий при свідомості, але перебував у непритомному або шоковому стані при збереженні стійкого дихання та пульсу, його слід покласти, розстебнути одяг, що ускладнює дихання, забезпечити повний спокій та доступ свіжого повітря. Потерпілому у непритомному стані потрібно давати нюхати нашатирний спирт, обприскувати обличчя холодною водою.

Ні в якому разі не можна дозволяти потерпілому продовжувати працювати, так як відсутність важких симптомів після ураження струмом не виключає можливості подальшого погіршення його стану. Тільки лікар може вирішити питання про стан здоров'я потерпілого.

Якщо потерпілий дихає дуже рідко та судорожно, але у нього прощупується пульс, потрібно відразу зробити йому штучне дихання.

При відсутності дихання та пульсу у потерпілого через різке погіршення кровообігу мозку розширюються зіниці, зростає синюшність (збліднення) шкіри та слизової оболонки. У цих випадках допомога повинна бути направлена на відновлення життєвих функцій шляхом проведення штучного дихання та зовнішнього (непрямого) масажу серця.

У результаті безперервного проведення штучного дихання та масажу серця протягом 3÷4 хв., а у окремих випадках 10÷20 хв. люди, уражені електричним струмом, були повернені до життя.

Розробив:

____________ служби охорони праці ___________ _____________________

(Посада) (Підпис) (Прізвище ім’я по-батькові)


Інструкції електробезпеки - 4.7 out of 5 based on 3 votes

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить