04 | 12 | 2016

Критерії екологічної безпеки щодо визначення та змін меж радіоактивно забруднених територій

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 4.50 (1 Голос)

 

О. І. Бондар, М. Ф. Шульга,

М. М. Тимошенко

Державний екологічний інститут

Мінприроди України

У статті розглянуто основні методоло-гічні засади з встановлення критеріїв екологічної безпеки щодо визначення та змін меж радіоактивно забруднених територій при підготовці експертних висновків Мінприроди України для розмежування категорій зон території, що зазнала забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи

_____________________________________

Постановка проблеми. В 1986 році з-за Чорнобильської катастрофи Україну оголошено зоною екологічної катастрофи. За 20-ти річний період після аварії на Чорнобильській АЕС в залежності від ландшафтних та геохімічних особливостей грунтів і автореабілітаційних природних процесів змінилися величини перевищення природного доаварійного рівня накопичення радіонуклідів у навколишньому природному середовищі, що у свою чергу змінило ризик негативного впливу цього забруднення на людину та довкілля. Крім цього, розроблені і застосовуються нові технології реабілітації радіоактивно забруднених територій з використання земель. Все це потребує розвитку і створення нових інфраструктур, однак, згідно з Законом України «Про правовий режим території, що зазнала забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» існує заборона на будівництво нових об’єктів. За підсумками робочої поїздки Президента України В. Ющенко до Київської області Кабінетом міністрів України дано відповідне доручення центральним органам виконавчої влади від 15.12.2005 № 65281/1/1-05 організувати проведення обстеження зон радіоактивного забруднення територій з метою уточнення в установленому порядку їх меж, впорядкування раніше запроваджених обмежень на проживання та ведення господарської діяльності. Зміни меж можливі на основі експертних висновків.

Мета досліджень. Метою роботи є підготовка методичних рекомендацій з визначення основних методологічних засад для встановлення критеріїв екологічної безпеки при підготовці експертних висновків територіальних органів Мінприроди України для розмежування та змін категорій зон території, що зазнала забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Результати аналітичних досліджень.

Законом України «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання» визначено рівень безпечного техногенного іонізуючого опромінення в межах 1 мЗв за рік та передбачено розробку і затвердження регіональних програм захисту людини від такого впливу та ведення радіаційно - екологічних паспортів територій.

В результаті досліджень встановлено, що відсутні критерії і показники, які можуть ґрунтовно визначити рівень екологічної безпеки територій зон з підвищеними рівнями техногенної радіоактивності для ведення господарської діяльності в межах компетенції Мінприроди України. Існують обмеження за показниками, визначеними Законом України «Про правовий режим території, що зазнала забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», наприклад для зони гарантованого добровільного відселення – це щільність забруднення грунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15,0 Кі/км2 , або стронцію від 0,15-3,0 Кі/км2, або плутонію від 0,01 - 0,1 Кі/км2, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік, понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період. Саме в цих зонах населення порушує питання, щодо будівництва там об’єктів. Крім цього, території були забруднені радіонуклідами цезію-134 з періодом напіврозпаду 2 роки. Цей радіонуклід зазнав вже 10 періодів напіврозпаду, що теж додає підставу для перегляду меж зон, встановлених цим

КРИТЕРІЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЗМІН МЕЖ РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЙ

Законом в 1991році. Межа зовнішнього опромінення тільки за рахунок техногенних радіонуклідів, що знаходяться в навколишньому природному середовищі, що входить в загальну суму 1 мЗв, найменш визначена. Для кожного окремого навколишнього природного середовища, наприклад для територій, які не використовувалися (не оралися), покриті травостоєм і не підтоплюються – коефіцієнт переходу цезію-137 з грунту в рослину найменші. Перенос цезію-137 за межі таких територій відсутній, за виключенням ситуацій з виникненням на них пожеж. Теж стосується і стронцію - 90. На територіях, що підтоплюються, за рахунок розчину цезію-137 у воді «як цукор», ризик негативного впливу опромінення на людину підвищується.

Як вже зазначалося, законодавством визначено тільки критерій забруднення за показником щільності забруднення грунту, чого замало для підготовки експертних висновків Мінприроди України. Уточнюючим додатковим показником можна застосувати величину ефективної питомої активності техногенних радіонуклідів у навколишньому природному середовищі.

Визначення критеріїв та показників.

Нормами радіаційної безпеки України (НРБУ-97) визначена величина ефективної активності природних радіонуклідів у будівельних матеріалах (це радіонукліди радію-226, торію-232 та калію-40), як зважена сума питомих їх активностей в межах 370 Бк/кг, які можуть використовуватися без обмежень. Середовище з таких матеріалів вважається безпечним. Вважається прийнятним і безпечним, якщо кожний природний радіонуклід знаходиться в межах 50 – 150 Бк/кг.

Якщо взяти за аксіому те, що людина на радіоактивно забруднених територіях зазнає опромінення – 30 % за рахунок зовнішнього опромінення, 70% - за рахунок внутрішнього опромінення внаслідок споживання забруднених місцевих продуктів, то людина за рік не повинна отримувати зовнішнього

Опромінення більш ніж 0,3 мЗв, що в перерахунку на мкЗв/годину за рахунок додаткового техногенного опромінення збільшить природний радіаційний фон на 0,03 мкЗв/годину ( 3-3,5 мкР/год).

Це за умови загального додаткового забруднення середовища техногенними радіонуклідами «чорнобильського походження». Якщо взяти тільки природне середовище, та те що людина буде знаходитися в ньому при польових роботах робочий час – 8 годин ( тритину доби), то це опромінення зменшиться до 0,1 мЗв на рік, що є 10 частиною від річного.

При переході до визначення величини ефективної питомої активності техногенних радіонуклідів у природному середовищі, можна взяти за основу і вважати безпечними рівні питомої активності – 10 частину від 370 Бк/кг для радіонуклідів цезію та стронцію, тобто 37 Бк/кг. Для обґрунтування можна застосувати мінімальний поріг – 50 Бк/кг.

При щільністі забруднення грунту території ізотопами цезію до 15,0 Кі/км2 , а це буде відповідати річному додатковому техногенному опроміненню до 1 мЗв на цій території тільки за рахунок забруднення навколишнього природного середовища цезієм, 10 частина такого опромінення буде безпечною.

Інше з радіонуклідами стронцію-90. Щільність забруднення грунтів території від 0,15-3,0 Кі/км2 ізотопами стронцію-90 має інший перехід до рослин і є бета-випромінювачем з періодом напіврозпаду 29 років. Зовнішнє опромінення від стронцію-90, що знаходиться в навколишньому природному середовищі, на людину обмежено і не завдає суттєвого негативного впливу на людину при застосуванні засобів індивідуального захисту. Тому при підготовці експертних висновків Мінприроди України можна не враховувати це забруднення, якщо визначена щільність забруднення грунтів території ізотопами стронцію-90 до 0,45 Кі/км2.

Висновки. При підготовці експертних висновків Мінприроди України, які передбачені Законом України «Про

Правовий режим території, що зазнала забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», що необхідні для уточнення в установленому порядку меж радіоактивно забруднених зон територій, територіальні органи Мінприроди України повинні здійснити додаткові вимірювання питомої активності ізотопів цезію-137 і цезію-134 у грунтах території та природного радіаційного фону на територіях, які передбачаються для зміни на них правового режиму. Якщо вимірюваннями буде встановлена питома активність цезію-137 та стронцію-90, що не буде перевищувати, зверх питомої активності природних радіонуклідів, у відібраних, на відповідних територіях, зразках грунтів - 50 Бк/кг то експертний висновок слід готувати позитивним при відсутності ізотопів плутонію. Якщо сумарна складова питомої активності природних та техногенних радіонуклідів, за рахунок зменшених величин активності радію-226 та торію-232, буде знаходитися в межах 370 Бк/кг, в тому числі цезію та стронцію, але при не перевищенні кожним з них окремо 150 Бк/кг та відсутності ізотопів плутонію, експертний висновок теж можна готувати позитивним.

В разі наявності у зразках грунтів ізотопів плутонію, в межах визначених законом для зони гарантованого добровільного відселення, та ізотопів торію-232 з питомою активністю більш ніж 150 Бк/кг – експертний висновок Мінприроди України не може бути позитивним.

Загальний радіаційний фон гамма-випромінювання на території зон, які передбачаються для зміни на них правового режиму не повинен перевищувати 0,26 мкЗв/годину.

Ефективність визначення радіоактивного забруднення може бути досягнута лише ретельним обстеженням. Виконання вимірювань радіоактивності слід проводити радіометрами – дозиметрами з стріловим індикатором (нецифровим) зі шкалою вимірювань гамма-фону від 0,01 до 0,25 мкЗв/годину, з похибкою вимірювань не більше 20% та швидкістю вимірювань в межах 0,5 – 2 секунди, які пройшли щорічну держповірку в органах Держспожив-стандарту і належать до акредитованих

Чорнобильської катастрофи», даними радіаційного обстеження територій України та картографічними матеріалами радіоактивного забруднення 1991 року і експертний висновок не повинен містити позитивних погоджень.

РЕЗЮМЕ: В статье представлены методологические подходы к определению критериев и показателей екологической безопасности, необходимых для обоснования и подготовки экспертного заключения в пределах компетенции Министерства охраны окружающей среды Украины в соответствии с Законом Украины «О правовом режиме территории, загрязненной вследствие Чернобыльской катастрофы».

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1.Закон України «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання», 1989р.

2.Закон України «Про правовий режим території, що зазнала забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи», 1991р.

3.Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97).

4.Б. С.Пристер, Н. А. Лощинов, О. Ф. Немец,

В. А. Поярков.

Основы сельскохозяйственной радиологии, Киев, «Урожай», 1991.с.189-441.

ББК 40.1я7. О-75

5. Г. Д.Коваленко, К. Г. Рудя. Радиоекология Украины. Киев, 2001. с.17-69. УДК 574:539.1.04.

Лабораторій. Обстеження території слід здійснювати з швидкістю руху по території не більш 1 м/сек. рухом «зиг-заг» через 2 метри. Прилад повинен знаходитися на відстані приблизно 10 см. від поверхні території. Контрольним показником для виконання додаткових вимірювань можна визначити середній показник природного радіаційного фону по Україні в межах 0,22 мкЗв/год, зменшений на величину похибки приладу – 20%., тобто 0,17 мкЗв/год. При виявленні перевищень гамма-фону понад 0,17 мкЗв/год в цьому місті здійснюється додатково вимірювання для визначення наявності бета - забруднень. При виявлення перевищень гамма-фону понад 0,22 мкЗв/год – в цьому місті здійснюється відбір зразка грунту, в кількості, необхідній для вимірювання питомої активності складу радіонуклідів (в тому числі природних, цезію, стронцію та плутонію) наявним радіометром – спектрометром на глибину до 10 см – на природних угіддях, які не використовувалася ( не оралась) або на глибину до 25 см. – на сільгоспугіддях, які оралися зі складанням акту відбору проби та схеми (плану) території з зазначенням місць відбору проб. За результатами додаткових вимірювань питомої радіоактивності та наявного бета – забруднення оформлюється відповідний акт радіаційного обстеження території.

Такі критерії та показники вважаються прийнятними за умови вільного використання природного середовища (природних та напівприродних угідь) людиною. Використання радіоактивно забрудненого навколишнього природного середовища з обмеженнями за іншими показниками та критеріями, за умови здійсненні заходів дезактивації та реабілітації, може здійснюватися на підставі експертних висновків, щодо встановлення та змін меж радіоактивно забруднених територій, що надають Національна комісія з радіаційного захисту населення України, МОЗ, МНС, та Мінагрополітики України.

В разі відсутності додаткових вимірювань радіоактивності, що визначені у роботі, слід керуватися тільки показниками, визначеними у Законі України «Про правовий режим території, що зазнала забруднення внаслідок


Критерії екологічної безпеки щодо визначення та змін меж радіоактивно забруднених територій - 4.0 out of 5 based on 1 vote

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить