11 | 12 | 2016

Радіаційна небезпека в Україні

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 (1 Голос)

Оцінка загроз радіаційної небезпеки в Україні.

Аналіз основних чинників радіаційної небезпеки

Радіаційний вплив, причиною якого можуть бути окремі виробництва, об'єкти і матеріали, є одним із найбільш небезпечних техногенних факторів, які мають негативний вплив на умови життя населення і навколишнє середовище. В Україні об'єктами державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки у сфері використання ядерної енергії є:

• 18 енергоблоків на різних етапах життєвого циклу, які розташовано на 5 майданчиках АЕС;

• сховище відпрацьованого ядерного палива;

• 2 дослідницьких реактори;

• підприємства з видобутку та переробки уранової руди, які зосереджені в трьох областях України;

• об'єкт "Укриття" та після аварійні відходи у 30- кілометровій зоні Чорнобильської АЕС ;

• 8 підприємств, що займаються поводженням з радіоактивними відходами;

• діяльність підприємств, що використовують джерела іонізуючого випромінювання та радіаційне небезпечні технології.

Сьогодні в Україні для вироблення електроенергії експлуатується 4 атомні електричні станції.

Запорізька АЕС (ЗАЕС) розташована в південній частині степової України на лівому березі Каховського водосховища. Місто Запоріжжя знаходиться в 55 км на північний схід від місця розташування станції. Місто Енергодар розташоване східніше за станцію на відстані 5,5 км. У санітарно-захисній зоні населених пунктів немає. У межах 30-км зони розташовано 56 населених пунктів із загальною кількістю жителів - понад 37,5 тисяч. Понад 75% населення регіону проживає в 5 містах - Дніпрорудному, Кам'янці-Дніпровському, Марганці, Нікополі, Енергодарі та їх поселеннях-супутниках.

Рівненська АЕС (РАЕС) розташована у північно-західній частині Рівненської області України на території Володимирецького району, у 3 км від міста обласного підпорядкування Кузнецовська. У санітарно-захисній зоні населених пунктів немає. У межах 30-км зони розташовано 99 населених пунктів із загальною кількістю жителів - понад 12,6 тисяч. Понад 70% населення регіону проживає в 55 населених пунктах Володимирецького району Рівненської області та в 44 населених пунктах Маневичського району Волинської області.

Південноукраїнська АЕС (ПУАЕС) розташована у південній частині степової України на території Арбузинського району Миколаївської області. Місто Южноукраїнськ розташоване на відстані 2,5 км на захід від ПУАЕС. Районний центр Арбузинка знаходиться в 12 км по прямій північно-східного проммайданчика. Місто Миколаїв знаходиться в 112 км південно-східніше станції. У санітарно-захисній зоні населених пунктів немає. У межах 30-км зони розташовано 81 населений пункт із загальною кількістю жителів - понад 180,5 тисяч. Понад 78% населення регіону проживає в 81 населеному пункті Арбузинського, Братського, Вознесенського, Доманівського і Першотравневого районів Миколаївської області.

Хмельницька АЕС (ХАЕС) розташована на півночі Хмельницької області у 110 км від обласного центру міста Хмельницький та у 45 км від міста Рівного. У межах 30-км зони розташовано 211 населених пунктів, із загальною кількістю жителів - понад 208,3 тисяч. Понад 81% населення регіону проживає на території 126 населених пунктів Славутського, Із'яславського, Білогірського, Шепетівського районів Хмельницької області та в 85 населених пунктів Острожського, Гощанського, Здолбунівського районів Рівненської області.

На діючих атомних електричних станціях використовується 13 енергоблоків з водо-водяними енергетичними реакторами.

Проектний термін експлуатації енергоблоків першого покоління АЕС становить майже 30 років, тривалість експлуатації більшості блоків - 12 - 16 років, а окремих з них - 20 і більше. Спрацьованість деякого устаткування, в тому числі елементів та систем, важливих для безпеки, наближується до меж терміну експлуатації. Отже, з 2010 до 2019 року завершиться проектний термін експлуатації дванадцяти з тринадцяти діючих енергоблоків з реакторами типу ВВЕР.

Характеристика АЕС

Характеристика АЕСЧорнобильська АЕС (ЧАЕС) розташована в східній частині великого регіону, іменованого білорусько-українським Поліссям, за 110 км на північ від м. Києва і за 18 км на захід від м. Чорнобиля, на березі р. Прип'яті, що впадає в р. Дніпро. Район її розміщення в радіусі ЗО км займає територію Чорнобильського, частково Поліського районів Київської області та, частково, Гомельської області.

Чорнобильська АЕС проектувалася в 60 роки, її будівництво розпочате в 1970 році. На проммайданчику знаходяться енергоблоки №№ 1, 2, 3, 4 та недобудовані енергоблоки №№ 5, 6, сховища рідких і твердих радіоактивних відходів, сховище відпрацьованого ядерного палива, об'єкти інфраструктури, ставок-охолоджувач площею 22 км2.

У радіусі 30 км від ЧАЕС після аварії на 4-му блоці створена "Зона відчуження і зона безумовного (обов'язкового) відселення", на території яких розташовано організації й установи, зайняті ліквідацією наслідків аварії.

Внаслідок діяльності атомних електростанцій в навколишнє природне середовище здійснюються газоаерозольні викиди (йод-131, довгоіснуючі радіонукліди, інертні радіоактивні гази) в атмосферу з вентиляційних труб енергоблоків та скиди радіонуклідів (3Н, 905г, 134Сз, 137Сз, бОСо, 54Мп) з водами АЕС у зовнішні водойми. Радіаційний вплив АЕС на населення здійснюється шляхом впливу на атмосферу, на приповерхневий шар грунту, поверхневі води, підземні води, сільгосппродукцію, що виробляється у районі'розташування АЕС.

Сумарні величини річних викидів радіоактивних речовин за останні чотири роки за ІРГ, йоду та за основним дозоутворюючими нуклідами, згаданими раніше, складають близько 1% від допустимого. Таким чином, сумарний річний викид і скид з АЕС формує на населення дозу опромінення не більшу ніж 1 мкЗіверт/рік. Природно, така добавка не може бути зафіксована в навколишньому середовищі на тлі дози від природного радіаційного фону, яка складає в Україні 1000 - 1500 мкЗв/рік.

Достовірно у навколишньому середовищі в районі розташування АЕС реєструються тільки радіонукліди цезію-137 та стронцію-90, які є результатом ядерних випробувань (фон до пуску АЕС) та наслідків аварії на ЧАЕС. Однак ці величини значно нижчі (у 10 тис. разів) допустимих концентрацій для населення в питній воді та атмосферному повітрі (НРБУ-97 Табл. П.2.2) Вміст радіоактивних речовин в об'єктах навколишнього середовища знаходиться на рівні чутливості використовуваних засобів і методів вимірювання.

Загальний стан протипожежного захисту АЕС залишається таким, що потребує покращання. Основними проблемними питаннями, які не вирішуються протягом ряду останніх років, є:

• обладнання приміщень з електронною апаратурою систем управління технологічним процесом автоматичними установками газового пожежогасіння;

• влаштування систем димовидалення в евакуаційних коридорах реакторних відділень, які мають обмеження з навколишнім середовищем;

• обладнання систем вентиляції протипожежними клапанами;

• реконструкція автоматичних систем виявлення пожежі, ресурс технічної експлуатації яких вичерпаний.

Контроль за станом протипожежного захисту атомних електростанцій, який здійснюється органами державного пожежного нагляду, дав змогу протягом року виявити та усунути понад 14 тис. відхилень від вимог пожежної безпеки.


Радіаційна небезпека в Україні - 5.0 out of 5 based on 1 vote

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить