Розділ з охорони праці дипломної роботи зразок

4. ОХОРОНА ПРАЦІ

4.1. Завдання в області охорони праці

Згідно статті 8 Конституції України - основним правовим документом України є Конституція України. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони і інші нормативно-правові акти приймаються на підставі Конституції України і повинні відповідати їй. На підставі Конституції України прийнятий Закон України “про охорону праці”.

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних заходів, а так само санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних засобів, направлених на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. (згідно закону України "про охорону праці" ст.1)

Згідно ст.2. закону «про охорону праці» дія Закона "про охорону праці'' розповсюджується на всі підприємства, установи і організації не залежно від форми власності і видів їх діяльності, на всіх громадян, які працюють, а також привернуті до праці на цих підприємствах.

Згідно ст 4.Закона України «про охороні праці» державна політика в області охорони праці визначається відповідно Конституції України Верховною Радою України і направлена на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам і професійним захворюванням.

За порушення законів і інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод в діяльності посадовців органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій і об'єднань винні особи притягуються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно закону (ст. 44 Закону "про охорону праці").

Виходячи із загальних завдань в області охорони праці, в даному дипломному проекті розглядаються наступні завдання:

1. Техніка безпеки при зварюванні труб;

2. розрахунок природного освітлення в індивідуальному тепловому пункті;

3. розрахунок штучного освітлення в індивідуальному тепловому пункті.

4.2 Техніка безпеки при зварюванні труб із полімерів

При виготовленні вузлів з трубопроводів й їхньому монтажі необхідно дотримувати правила техніки безпеки й охорони праці.

При роботі на верстатному встаткуванні, пристосуваннях й інструментах необхідно також керуватися спеціальними інструкціями з їхньої експлуатації.

До монтажу й зварювання трубопроводів допускаються особи не молодше 18 років, попередньо пройшовши медичний огляд, спеціальний навчання, вступний інструктаж з техніки безпеки, пожежний безпеки й інструктаж безпосередньо на робочому місці, а також, що здали іспити спеціальній комісії. Допуск до провадження робіт оформляють записом у журналі інструктажу з техніки безпеки й особистим підписом, інструктаж що одержав.

Приступати до монтажу трубопроводів дозволяється тільки при наявності проекту провадження робіт. В окремих випадках (для нескладних об'єктів монтажу). Проект провадження робіт може бути замінений
технологічною картою або вказівками по виконанню робіт, у яких повинні бути передбачені питання техніки безпеки.

Такелажні роботи можна робити за допомогою пристроїв і пристосувань, застосовуваних для монтажу сталевих трубопроводів. При цьому, з огляду на меншу масу труб, можна використати такелажні пристрої й пристосування більше простої конструкції й меншої вантажопідйомності.

Виробничий травматизм при зварюванні може бути викликаний наступними причинами: поразка електричним струмом; дією аерозолів, що виділяються при зварюванні, і шкідливих газів; утворенням і загорянням вибухонебезпечних сумішей; опіками, тепловим впливом й іншими факторами.

При роботі з устаткуванням для зварювання варто виконувати приписання по експлуатації і безпечному обслуговуванню зварювальних установок, наявні в інструкціях заводів виготовлювачів.

При електричній напрузі джерела живлення зварювальних пристроїв вище 12 В для сирих приміщень й 36 В для сухих умов можлива поразка електричним струмом. Зазначена поразка викликає хворобливе відчуття при силі струму 0,002...0,05 А, важкий результат при силі струму 0,05...0,1 А.

Корпус будь-якого джерела живлення пристроїв для зварювання і корпус будь-якої зварювальної установки необхідно надійно заземлити через заземлюючий провід, приєднаний до болта діаметром 5...8 мм, розташованому в доступному місці зварювального встаткування з написом «земля».

Устаткування для зварювання трубопроводів і конструкцій пересувного типу, захисне заземлення якого утруднене, повинне бути постачене пристроєм, що захищає та відключає (ЗВП). Установки для зварювання пластмас, допоміжні прилади й апарати до ним. установлюваного поза приміщеннями, повинні бути виконані в бризгопилозахистному виконанні. Всі зварювальні пристрої, розташовувані усередині металевих і залізобетонних ємностей, у колодязях, тунелях, повинні бути обладнані ЗВП (наприклад, з обмеженням напруги до 12 В - витримкою часу не більше 0,5 с).

Опір ізоляції устаткування вимірюють при поточних ремонтах відповідно до вимог галузевої нормативної документації або, якщо така відсутня, відповідно до ГОСТа на експлуатоване зварювальне устаткування. Строки поточних і капітальних ремонтів зварювального устаткування визначаються виходячи з місцевих умов і режиму експлуатації устаткування, а також інструктивних вказівок заводу-виготовлювача. Після капітального ремонту устаткування його ізоляцію перевіряють на електричну міцність. Профілактичний огляд й обслуговування зварювального устаткування й допоміжної електроапаратури проводять не рідше 1 разу на місяць.

Перед підключенням установок і пристроїв для зварювання проводять їхній зовнішній огляд для встановлення справності, при цьому особлива увага приділяється огляду контактів і заземлюючих провідників, ізоляції робочих проводів, перевірці наявності й справності захисних засобів. Пересувні установки для зварювання конструкцій під час переміщення необхідно відключати від електромережі.

Зварники й допоміжний персонал, що обслуговують устаткування для зварювання, повинні в обов'язковому порядку застосовувати засоби індивідуального захисту відповідно до діючих нових норм безкоштовної видачі спецодягу, спецвзуття й запобіжних пристосувань. Для індивідуального захисту від поразки електричним струмом використають ізолюючі кліщі й штанги, ізольований інструмент, діелектричні рукавички, діелектричні боти й калоші, діелектричні коврики, мати й підставки. Всі перераховані засоби індивідуального захисту періодично випробовують на пробій і маркують у встановленому порядку.

Концентрація шкідливих пар, газів і пилу в повітрі робочої зони виробничих приміщень не повинна перевищувати гранично припустимими, установленими вимогами.

При порушенні вимог пожежної, безпеки й тривалому впливі на організм людини пар і газів, що виділяються при зварюванні, а також при роботі з розчинниками, можливі порушення обміну кисню, поразки центральної нервової системи.

Робота з розчинниками вимагає акуратності, тому що порушення правил роботи, застосовуваних для очищення поверхонь, що з'єднують, при зварюванні, може призвести до поразки організму, що працює з ним. Так, наприклад, уайт-спирт може викликати шкірні захворювання, а при високій його концентрації наступає втрата свідомості. Тривалий вплив на організм людини пар етилового спирту приводить до захворювання серця, нервової системи й печінки. Ацетон є наркотиком і викликає роздратування слизуватих оболонок ока, носа й горла, всмоктується через шкіру, при тривалим впливі вражає нервову систему.

При зварюванні в закритих приміщеннях місця зварників обладнають місцевими відсосами. На ділянці зварювання виробів із пластмас передбачають загальнообмінну припливно-витяжную вентиляцію. При підготовці виробів під зварювання й зварюванню пластмас для захисту від виділюваних шкідливих газів, пилу й пар застосовують індивідуальні засоби захисту. Для захисту органів подиху використають респіратори й протигази. При обробці деталей під зварювання використають респіратори марки В-2ДО, ШБ-1 «Пелюсток» або універсальний респіратор РУ-60, що також захищає від дії газів у невеликих концентраціях; для цих же цілей застосовують фільтруючі протигази.

Виробничі приміщення, де виконуються складально-зварювальні роботи конструкцій, повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння й пожежним інвентарем. Набір і кількість цих засобів повинні відповідати нормам первинних, засобів пожежогасіння на підприємствах хімічної промисловості. У місцях провадження робіт з використанням труб з полімерних матеріалів, а також поруч із місцями їхнього складування забороняється розводити вогонь, робити електро- і газозварювальні роботи й зберігати легкозаймисті речовини.

Ремонтні роботи із застосуванням відкритого вогню, у пожежо - вибухонебезпечних виробничих приміщеннях варто виконувати відповідно до типового положення по організації вогневих робіт у пожежо - і вибухонебезпечних виробництвах хімічної й металургійної промисловості й інструкцією про міри пожежної безпеки.

4.3 Розрахунок природного освітлення в індивідуальному тепловому пункті

Забезпечення освітленості від природного світла пов'язане із пристроєм прорізів для пропущення світла. Конструктивно прорізи можуть бути різними по виконанню й по місцезнаходженню. Тому й характер природного висвітлення має свої особливості - воно може бути:

-  бічним, якщо світлові прорізи (вікна) розташовані в зовнішніх стінах;

-  верхнім, якщо світлові прорізи влаштовані в покритті, верхнє висвітлення здійснюється й через ліхтарі;

-  сполучене висвітлення - це сполучення бічного й верхнього або ліхтарного пропущення світла в приміщення.

Природне висвітлення характеризується відношенням природної освітленості, створюваної усередині приміщення, світлом неба (безпосереднім або відбитим), до значення зовнішньої освітленості земної поверхні від небозводу, виражене у відсотках. Це відношення прийняте називати коефіцієнтом природної освітленості КЕО (е).

Тому що приміщення прохідний розташоване на першому поверсі триповерхового будинку, те світлові прорізи влаштовані в зовнішніх стінах.

Для забезпечення нормованого значення КЕО площа світлових прорізів при бічному висвітленні визначають по формулі:

S0 = eн * h0 * Sп * До зд * К з / 100 * t0 * r1, (4.1)

де:

-  S0 – площа вікон, м2;

-  eн – значення мінімального коефіцієнта природної освітленості від бічного висвітлення для розглянутого приміщення без обліку світловтрат і відбитого світла й без обліку затінення конфронтуючими будинками (КЕО приймається для грубих робіт – 0,5 по [56] );

-  h0 - світлова характеристика вікна (орієнтовно приймається від 8,0 до 15,0);

-  Sп – площа підлоги;

-  До зд – характеризує затінення вікон від конфронтуючих будинків;

-  ДО з – коефіцієнт запасу, приймається рівним від 1,5 до 2,0, причому менше значення використається при вертикальному розташуванні світлопропускного матеріалу;

-  t0 - загальний коефіцієнт світлопропускання;

-  r1 – коефіцієнт, що враховує підвищення КЕО від відбитого світла.

Значення величин, що входять у формулу, приймаються по [56].

Тоді, для даного приміщення мінімальна площа світлових прорізів, округлена, складе:

S0 = 0,5 * 8,0 * 12,3 * 1,0 * 2,0/ 100 * 0,4 * 1,4, (4.2)

S0 = 1,8 м2

По розрахованій площі світлових прорізів визначають їхній розмір і число.

Тому що в даному приміщенні влаштований один віконний проріз, то площа його повинна становити:

S = 1,8 м2

4.4 Розрахунок штучного освітлення в індивідуальному тепловому пункті

Основна відмінність умов праці у вечірній час від денного полягає в тому, що у вечірній час відсутня достатня освітленість поля зору працюючого рівномірно розподіленим світловим потоком. Тому необхідно створити таке штучне висвітлення, при якому сумарний світловий потік від всіх установлених у робочій зоні світильників розподілявся рівномірно.

Завданням розрахунку освітленості є визначення числа й потужності світильників, необхідних для забезпечення заданого значення освітленості.

Розрахунок проводиться методом світлового потоку.

Величина світлового потоку однієї лампи дорівнює:

Ф л = Е н S Kз Z / N, (4.3)

де:

- Е н – нормована освітленість, лк (Ен = 25 по [56] );

- S – освітлювана площа, м²;

- ДО з – коефіцієнт запасу (приймаємо 1,3);

-  Z - поправочний коефіцієнт, залежить від типу лампи (приймаємо Z = 1,15);

-  N - число світильників; проектуємо N = 6 (мал.6.4.1.);

-  – коефіцієнт використання світлового потоку, визначається по індексі приміщення i і коефіцієнту відбиття стелі, стін і підлоги ( п, з, р).

Індекс приміщення

i = а b/ h ( а + b ), (4.4)

де:

- а – довжина приміщення, а = 5,6 м;

- b – ширина приміщення, b = 2,2 м;

-  h – розрахункова висота (приймається рівної різниці між висотою приміщення й відстанню від підлоги до робочої поверхні).

h = H - 1,2, (4.5)

h = 3 – 1,2 = 1,8 м.

i =5,6 2,2/1,8 (5,6+2,2) = 0,88

Приймаємо: п = 70%

с = 50%

р = 10%

Тоді = 59,76%

Підставивши значення, одержимо:

Ф = 25 12,3 1,3 1,15/0,5976 6 = 12 841 лм

Вибираємо лампу накалювання типу Б-220 потужністю 100 Вт і світловим потоком Ф л = 1 350 лм.

Визначимо розрахункову величину освітленості, що формується при використанні ламп типу БК-220.

Е р = Е н * Ф л /Ф, (4.6)

Е р = 25 *1 350 / 12 841 = 2,64 = 3 лм.

Отримана величина Е задовольняє умовам поставленого завдання.